14  травня  2014  року  учні  9  класу  Мигалківського  НВО  відвідали  фабрику  ялинкових  прикрас  у  смт.Клавдієве  з  метою  вивчення  технологічного  процесу  їх  виготовлення.  Вони  дізнались  багато  цікавого.  

Раніше  ця фабрика була однією з провідних фабрик в колишньому СРСР, які займалися випуском новорічних прикрас.

Фабрика була створена в 1949 році в смт.Клавдієво під Києвом і спочатку займалася виробництвом різних виробів з лабораторного скла. У 50-х її перепрофілювали і з того моменту фабрика займається виробництвом новорічних прикрас.

Переважно це – ялинкові кулі, однак ними фабрика не обмежується і може виготовляти скляні прикраси досить великої складності.

У минулі часи на фабриці працювало близько 600 осіб, зараз залишилася лише десята частина колишньої кількості персоналу.

Практично всі прикраси (близько 96%) зараз йдуть на експорт (Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Франція, Велика  Британія, Польща,  Росія,  США,  Канада та ін). І лише 4% залишаються в Україні.

Як  же  твориться  така  новорічна  краса?

Перший етап виробництва прикрас – видування зі скляної трубки  довжиною  приблизно 1,5 метри. Для  різних прикрас використовуються скляні трубки свого діаметру і зі своєю товщиною стінок.

Механізоване видування у замовників не в пошані: при відливі кульки залишається шов від форми, тому весь процес виробництва ручний.

Для початку трубку розігрівають над газовим пальником, температура якого сягає 1,5 тис. градусів, і витягають в довгі тонкі трубочки з проміжками з незайманою трубкою початкового діаметру.  Виходять заготовки під майбутні прикраси. З того місця, де трубку залишили початкового діаметру, і будуть кульки.  Далі розігрівається незайманий проміжок і видувається куля або інша прикраса.

Складність цієї роботи полягає в тому, що склодув повинен набрати в легені повітря рівно стільки, скільки потрібно для створення кульки необхідного діаметру.  При цьому, кулю потрібно постійно обертати навколо своєї осі, інакше скло, що охолонуло, просто обвисне. 

Не дивлячись на складність процесу, склодуви легко видувають кульки. При цьому, повітря у кулі потрапляє через отвір, діаметром 0,2 мм.  Після кожного видування кульки її перевіряють на спеціальному шаблоні.  За зміну майстер може видути до 200 кульок.

Другий етап – посріблення. Виконується воно за допомогою  установки: ємності з реактивами та ванної з гарячою водою  (50-60°С).  Всередину прикраси впорскується окис срібла, аміак з дистильованою водою в певній пропорції.  Ялинкова іграшка з цією сумішшю поміщається в гарячу воду, відбувається реакція і срібло осідає (ця реакція називається "реакція сріблястого дзеркала"), закріплюючись на внутрішніх стінках. Прикрасу кілька разів струшують, щоб срібло рівномірно покривало стінки. Після чого розчин, що залишився, виливається.

Третій етап – фарбування. Посріблені кульки протирають ганчірочкою і вмочують у фарбу. При цьому, дуже важливою є її консистенція: якщо фарба дуже густа, на кулі залишаться сліди її стікання, якщо занадто рідка – прогалини.

Пофарбовані кулі відправляють у піч – тут вони висихають під лампами. Реостатом регулюється напруга, що подається на лампи, і, відповідно, температура.

Четвертий етап – художнє оформлення. Якщо воно не потрібне, кулька може минути цей етап і відразу піти на обрізання.  При  оформленні   художниці  наносять на іграшку необхідний малюнок.

Щоб нанести на кульку малюнок з блискіток, його попередньо наносять клеєм, а потім посипають кульку  блискітками.  Художниці можуть нанести малюнок на будь-який смак.  Кожна художниця може розмалювати від 50 до 100 куль на день.

П'ятий етап – обрізання кінчика, що залишився після склодувів. Робиться за допомогою алмазного круга.  Раз - і кінчик відлітає вбік.  Залишається  тільки  надягнути  знайомі  всім  ковпачки  з  петелькою ...  і  упакувати іграшки